Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
-а, -е. 1) розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2) По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений.
ад'єктив1. привчений до їзди2. по якому багато їздилиезженый
(про шлях, дорогу) beaten, trodden
Ї́жджений, -на, -не
ї́жджений дієприкметник