Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ҐЕ́РҐІТ, ґоту, ч.Те саме, що ґерґота́ння, ґерґоті́ння.З ґерґотом і шипінням череда невдоволено зайшла у хвіртку (із журн.).
-готу, ч. Те саме, що ґерґотання, ґерґотіння.
ґе́рґіт[ґерґ'іт]-qоту, м. (на) -qот'і
імен. чол. роду
ґе́рґіт іменник чоловічого роду
{ґе́рґіт} -qоту, м. (на) -qоті.
ґерґіт, -ґоту
см. ґелґіт