Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1) Давати кому-небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. 2) дипл. Призначати к... смотреть
рос. аккредитировать (фр. accrediter, від латин. accredo-довіряю) — 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва в іноземній державі або постійного представника держави при певній міжнародній організації. 2. Уповноважити представника преси взяти участь у прес-конференції, брифінгу тощо. 3. Уповноважити когось на одержання грошових сум або на здійснення торговельних операцій.... смотреть
акредитува́ти (франц. accrediter, від лат. accredo – довіряю) 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва при іноземній державі або постійного представника держави при будь-якій міжнародній організації. 2. Уповноважити на одержання грошей або на здійснення торговельних операцій.... смотреть
акредитувати (фр., від лат., довіряю) 1. Уповноважити когось на посаду глави дипломатичного представництва при іноземній державі або постійного представника держави при будь-якій міжнародній організації. 2. Уповноважити на одержання грошей або на здійснення торговельних операцій.... смотреть
дієсл [дип] to accredit • ~ (когось) при главі держави to accredit (smb) to the Head of State • ~ (когось) при уряді to accredit (smb) at (to) a government • ~ (когось) як... to accredit (smb) as...... смотреть
[akredytuwaty]дієсл.akredytować
АКРЕДИТУВА́ТИ див. акредито́вувати.
Доручати, доручити, сповноважувати, сповноважити, уповноважувати, уповноважити
акредитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Акредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш
To accredit
фин.; дипл. аккредитовать
-ую, -уєш akredytować
accredit