Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
Ви́трутити, перен. Вивести, вибити.● Витрутити з рівноваги - вивести з рівноваги. Волохи, навпаки, заохочені усьпіхами румуньского королівства в балканьскій кампанії гордо підняли голову вгору і лагодили ся перебрати керму в краю в свої руки. А тут приходить ся знести невдачу з вікарієм. Се витрутило їх з рівноваги (Звідомл., 1914, 59) // пол. wytrącić z równowagi - вивести з рівноваги.... смотреть
ВИ́ТРУТИТИ див. витру́чувати.
див. витручувати.
ви́трутити дієслово доконаного виду діал.
Виштовхати