Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВЛАДИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., уроч.1. Панувати.Владичити безроздільно;* Образно. Неправда і зло ніколи не будуть владичити над народом (з газ.).2. Бути ... смотреть
ПАНУВА́ТИ (мати владу над ким-, чим-небудь), ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ВЛАДИ́ЧИТИ заст. Народився Гордій з давнього панського роду, що звик па... смотреть
Влади́чити. Панувати, владарювати. А там і днесь, в сумній далечині, сьвята земля туманами повита, владичуть там, як в ті забуті дні, і страх, і плач, і дума сумовита (Галіп, Думки та пісні, 12).... смотреть
-чу, -чиш, рідко. 1) Панувати. 2) Бути владикою (у 2 знач.).
див. керувати
влади́чити дієслово недоконаного виду рідко