Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВОКА́ЛЬНИЙ, а, е.1. Стос. до співу, признач. для співу; співочий.Вокальне, драматичне й хореографічне мистецтво українських кріпосних артистів відзнача... смотреть
-а, -е. 1) Стос. до співу, признач. для співу; співочий. 2) лінгв. Стос. до вокалізму. •• Вокальна музика — музика для голосу (солістів чи хору) з інс... смотреть
[wokarnyj]прикм.wokalny
ад'єктивмуз.вокальный
Vocalвокальна музика — vocal music
вокальний (лат., від голос) виконуваний голосом; той, що стосується співу.
【形】 歌唱的; 声乐的
Голосовий, співний, співальний
Вока́льний, -на, -не
муз. вокальный, певческий
вока́льний прикметник
група співаків, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет і т.д.). В.а. бувають однорідні (дитячі, жіночі, чоловічі) та мішані. В джазі В.а. з’явились на початку 1920 рр.і набули великого поширення в 1930 - 1940 рр. В сучасній естрадній музиці В.а. зустрічаються дуже рідко, входячи до складу вокально -інструментальних ансамблів.... смотреть
особливий вид музичного слуху, який включає звуковисотний, динамічний, тембровий, ритмічний слух, а також барорецепцію і вокально - тілесну схему. Здатність співака до оцінювання якості власної фонації та втручання в її характер є показником виконавського В.с. Педагогічний В.с. дозволяє не тільки оцінювати, але й, свідомо контролюючи, удосконалювати якість звучання голосу учня в процесі вокального навчання (постановки голосу), що є обов’язковою умовою керівництва зазначеним процесом.... смотреть