Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВІДПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДПЕ́РТИ, відіпру́, віді́пре́ш, док., розм.1. що. Те саме, що відмика́ти 1.– Оддай коня, бо піду з дрючком одпирати хл... смотреть
ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́с... смотреть
1. відмикати, відімкнути, повідмикати, відсовувати, відсувати, відсунути, повідсувати, відчиняти, відчинити, повідчиняти, відщіпати, відщепнути, повідщ... смотреть
I -аю, -аєш, недок., відперти, відіпру, відіпреш, док., перех., розм.1) рідко. Те саме, що відмикати 1). 2) Силою змушувати відступити назад; відтиску... смотреть
I док. відіпратиto wash offII док. відперти(замок, щось зачинене на замок) to unlock; (засув, засувку) to unbolt, to unbar, to unlatch, to unfasten; (в... смотреть
I несов. - відпирати, сов. - відперти 1) (силой, угрозой заставлять отойти, удалиться) разг. отгонять, отогнать; (тесня, отодвигать от кого-н., чего-н.) разг. оттеснять, оттеснить, разг. оттискивать, оттиснуть 2) (относить что-н. в сторону) разг. оттаскивать, оттащить, оттаскать (в несколько приёмов) II несов. - відпирати, сов. - відіпрати отстирывать, отстирать, разг. отмывать, отмыть... смотреть
Відпира́ти, -пира́ю, -пира́єш; відіпра́ти, відперу́, -пере́ш, -перу́тьвідпира́ти, -пира́ю, -пира́єш; відпе́рти, відіпру́, віді́преш, -пруть
відпира́ти 1 дієслово недоконаного виду відмикати розм. відпира́ти 2 дієслово недоконаного виду перучи відмивати бруд
-аю, -аєш 1. otwierać 2. odpierać (np. atak)