Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто ... смотреть
ВІДСТУ́ПНИК, а, ч.Той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів і т. ін.; перевертень, зрадник.Вмру, а таки помщуся над ним, згублю з світу отого кат... смотреть
-а, ч. 1) Людина, яка зреклася своїх релігійних переконань. 2) зневажл. Той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів; перевертень, зрадник; апостат... смотреть
імен. чол. роду, жив.1. людина, яка зреклася своїх релiгiйних переконань2. той, хто вiдмовився вiд своїх поглядiв, iдеалiв; зрадникотступник
див. ренегатхохл. (отступнік) перекидька, хрунь
[widstupnyk]ч.odstępca
(той, хто відмовився від чогось) перевертень, (від свого народу) перекинчик, книжн. ренегат, зрадник, (від віри) недовірок, віровідступник.
Apostate, recreant, renegade, abjurer, secessionist, seceder; амер. bolter
див. зрадник
Відсту́пник, -ка; -ники, -ків
-а m 1. odstępca, odszczepieniec 2. zdrajca
відсту́пник іменник чоловічого роду, істота
іміренегат) apostate; recreant; renegade
defector, renegade, withersake
Адрачэнец
відступник, -а
адрачэнец
адрачэнец