Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ... смотреть
ГОМІНКИ́Й, а́, е́.Те саме, що гомінли́вий.Ось він [ліс], великий, .. гомінкий! (І. Франко);В голові Раїсиній усе змішалося, і вона перестала слухати го... смотреть
[hominkyj]прикм.hałaśliwyгомінка вулиця — hałaśliwa ulica
-а, -е. Те саме, що гомінливий.
ад'єктивговорливый
див. балакучий; шумливий
Noisy, loud; (про струмок, хвилю) murmuring
ГОМІНЛИВИЙ, ГАЛАСЛИВИЙ, шумливий; (- людину) ГОВІРКИЙ.
Гомінки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х
гомінки́й прикметник
см. гомінливий