Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ГОРЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм.Той, хто живе в горі, бідує.Бувало, хтось пожаліє Микиту, сільського горювальника, нагодує, пустить у хату погрітися (із журн... смотреть
-а, ч., розм. Той, хто живе в горі, бідує.
імен. чол. роду, жив.
див. нещасливий
горюва́льник іменник чоловічого роду, істота розм.
горювальник, -а