Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е.Який має звужений, гострий кінець або верх.У лісостеповій смузі основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень ... смотреть
ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Леви... смотреть
-а, -е. Який має звужений, гострий кінець або верх.
ад'єктивостроконечный
Pointed; cuspidal, cuspidate(d); peaked, peaky
див. гострий
гострокінце́вий прикметник
остроконечный
остроконечный клин
остроконечный пробойник