Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ГРОЗИ́ТИ (кому, чому — містити в собі загрозу, небезпеку), ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ рідше; НАВИСА́ТИ, ЗАВИСА́ТИ (над ким-чим — виникаючи, з'являючись... смотреть
ГРО|ЗИТИ (4*), -ЖОУ, ЗИТЬ гл. Грозить, угрожать: по мнѣ идеть полкъ со кнѩземъ. бе-щисла множьство. се же ре(ч) грозѩ имъ. ЛЛ 1377, 20 (968); молюсѩ ... смотреть
грожу, грозиш, недок. 1) Попереджати з погрозою про покарання; погрожувати. || Робити загрозливий жест. 2) Містити яку-небудь загрозу, небезпеку; загр... смотреть
Грозитися, загрожувати, насварятися, нахвалятися, погрожувати, похвалятися, пригрожувати, сваритися, страхатиФразеологічні синоніми: погрожувати кулако... смотреть
To threatenгрозити кулаком комусь — to shake one's fist at smb.грозити пальцем — to shake one's finger (at)
Загрожувати, загрозити, погрожувати, погрозити, лякати, залякувати, залякати, злякати, налякувати, налякати, подякувати, полякати, нахвалюватися, нахва... смотреть
[hrozyty]дієсл.grozić
ГРОЗИТИСЯ погрожувати, за-, нахвалятися; (війною) лякати, залякувати.
грози́ть, угрожа́ть грози ми се — мне жу́тко
грози́ти дієслово недоконаного виду
грозить, разг. грозиться
Hota
True
True
-ожу, -озиш grozić
დამუქრება
ужасаться