ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

-жця, ч. , поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології – епітет Зевса (Юпітера).
|| перен. , жарт. Про грізну, сувору людину.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ГРОМОВИЙ →← ГРОМОВІДВІДНИЙ

Смотреть что такое ГРОМОВЕРЖЕЦЬ в других словарях:

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

-жця, ч., поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології – епітет Зевса (Юпітера). || перен., жарт. Про грізну, сувору людину.

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.громовержец

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

поет., жарт.the Thunderer, Jupiter

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

див. крикливий

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

громове́ржець іменник чоловічого роду, істота

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

Грамабой

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

громовержець, -жця

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

грамабой

ГРОМОВЕРЖЕЦЬ

грамабой

T: 173