Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли... смотреть
ДВІР – ПОДВІР’Я – НАДВІР’ЯДвір, двора і двору. 1. Те саме, що подвір’я 1: господарський двір, прохідний двір, товарний двір, фуражний двір. Двір був пр... смотреть
I двора і двору, ч.1) У Руській державі 16-18 ст. – назва деяких наказів (Земський наказ, Посольський наказ та ін.). 2) Господарська ділянка, на якій ... смотреть
ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою (з Орисею), коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник). ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому (Василеві) теряти (втрачати) нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно (батракувати), бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко). прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Прохідний двір,— раптом завівся Стратон Стратонович (О. Чорногуз).... смотреть
імен. чол. роду1. госп. дiлянка, на якiй розмiщенi садибнi будiвлi, та мiсце бiля них2. сiльська хата з усiм господарством3. (iст) присадибне госп-во ... смотреть
1) courtyard, yard; court, areaзаїжджий двір — innмонетний двір — mintпрохідний двір — communicating court (yard)селянський двір — homesteadні кола, ні... смотреть
1. Невеликий простір між будівлями на земельній ділянці. 2. Прилегла до будинку частина землеволодіння. 3. Господарська будівля, розташована поруч з селянським житловим будинком і зв'язана з ним навісом. 4. Складова частина назви громадської споруди або комплексу. Наприклад, гостиний двір, монетний двір, житній двір, заїжджий двір Крім того існував т. зв.: обложний двір — укріплена частина середньовічного населеного пункту, призначена для сховища мешканців під час військових дій.... смотреть
I【阳】1) 院子, 庭院2) 庄子, 庄园◇ Монетний двір 造币厂II【阳】 宫廷, 朝廷
Горе дворові, де корова розказує волові.Де вперта жінка верховодить над чоловіком, там добра нема. Двір — хата.Прийдеш у двір, нікому не вір.Панським с... смотреть
Двір:— житло або садиба поміщика [VI]— панська економія, поміщицький палац [XI]— панська садиба, маєток [1]— панська садиба, панський палац [X]— поміщи... смотреть
подвір'я, обійстя, дворище; (сільський) господарство, садиба, господа, оселя, анал. фарма; (панський) маєток, П. (обслуга пана) двірня, челядь; (гарматний) ІСТ. завод майстерня; (царя) оточення; дворик; пор. ХУТІР.... смотреть
[дв'ір]двору/двора, м. (на) двоур'і, мн. двори, двоур'іў
1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі — володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.
[dwir]ч.dwór
1. королівський (курія) або княжий д.: у середньовіччі - володар разом зі своїм оточенням; 2. резиденція правителя або вельможі.
Двір, дво́ру і двора́, на дворі́; двори́, дворі́в, -ра́м, по -pа́x
двір 1 іменник чоловічого роду ділянка, господарство двір 2 іменник чоловічого роду оточення монарха
(двора) ч.; мол.; зневажл. Дівчина для задоволення сексуальних потреб. ПСУМС, 20.
Гасподанадвораксуд
(род. двора и двору) 1) двор 2) ист. (господская) усадьба, господский двор
(відокремлена ділянка землі коло будинку) подвір'я, діал. обійстя.
{двір} дво́ру/двора́, м. (на) двоурі́, мн. двори́, двоурі́ў.
див. оселя
Gård, gårdsplads; hof
Gård; hoff
гасподанадвораксуд
Gård
гаспода надворак суд
двір, двора і -двору
двора m dwór
техн. двор
ეზო
двір = дво́рище — у XIV—XVIIст. — форма сімейного та територіально-господарського устрою українського селянства, що об’єднувала кілька селянських господарств; пізніше — індивідуальне господарство, тобто господарська ділянка, на якій розміщено житлове приміщення, садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене); оскільки двір — це здавна передусім сільська хата з усім господарством при ній, то він символізує взагалі господу; звідси цілий ряд народних висловів з цим значенням; кажуть: «Горе дворові, де корова наказує волові» (тобто горе господареві, над яким верховодить жінка); страшним прокляттям господареві звучить вислів: «Бодай тобі двір заріс!» (тобто зле побажання господареві, аби господа його стала пусткою); коли кажуть: «Нехай кожний дбає про власний двір», то це застереження тим, хто дбає не про власні справи, а судить інших; той, хто «свій двір мете, а на чужий сміття кидає», зазвичай своїх виправдовує, а на чужих вину звертає; разом з цим двір символізує панську резиденцію (звідси дворяни́н), про яку народ каже: «У панських дворах великі вікна, та мало світла» (тобто правди) або «До двора брама широка, а з двора — вузька» (прийняти приймуть, особливо коли з даниною, дарами, але невідомо, як і з чим випровадять). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 169-170.... смотреть
(у вязниці) airing-grounds