Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по м... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.лінгв.Дієприслівникова форма: деренчавши, деренчачидребезжатьДеепричастная форма: дребезжав, дребезжа
-чить, недок. Видавати уривчасті дрижачі звуки.
дерчати, дренчати, бряжчати; (- голос) дрижати, тремтіти; деренькотіти, деренькотати.
див. звучати; співати
(видавати звук від тремтіння чогось) дирчати, деркотати, диркати.
Бразджацьбрынкаць
Деренча́ти, -нчу́, -нчи́ш, -нча́ть
деренча́ти дієслово недоконаного виду
To jar
бразджацьбрынкаць
бразджаць брынкаць
дребезжать