ДЗИҐЛИК

-а, ч. , розм. Стільчик.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ДЗИҐЛИКОВИЙ →← ДЗИҐАРОК

Смотреть что такое ДЗИҐЛИК в других словарях:

ДЗИҐЛИК

СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (... смотреть

ДЗИҐЛИК

імен. чол. родутабуретка сущ. жен. рода

ДЗИҐЛИК

дзи́ґлик стільчик (ст): Довкола ратуші вже із вчасного ранку сидять на дзиґликах продавчині, або, як їх звуть, “перекупки”, і продають молоко, масло та інші продукти (Острук)... смотреть

ДЗИҐЛИК

-а, ч., розм. Стільчик.

ДЗИҐЛИК

розм.tabouret, small stool

ДЗИҐЛИК

Дзи́ґлик, -ка, -кові, на -ку; -лики, -ків

ДЗИҐЛИК

разг. стул; (без спинки) табуретка, табурет

ДЗИҐЛИК

стільчак, ослін, ослінчик, стільчик.

ДЗИҐЛИК

дзи́ґлик іменник чоловічого роду

ДЗИҐЛИК

дзиґлик, -а

T: 129