Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (... смотреть
імен. чол. родутабуретка сущ. жен. рода
дзи́ґлик стільчик (ст): Довкола ратуші вже із вчасного ранку сидять на дзиґликах продавчині, або, як їх звуть, “перекупки”, і продають молоко, масло та інші продукти (Острук)... смотреть
-а, ч., розм. Стільчик.
розм.tabouret, small stool
Дзи́ґлик, -ка, -кові, на -ку; -лики, -ків
разг. стул; (без спинки) табуретка, табурет
стільчак, ослін, ослінчик, стільчик.
дзи́ґлик іменник чоловічого роду
дзиґлик, -а