Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́Т... смотреть
недок. доганяти, док. догнатиto catch up (with), to overtake (тж. перен.); to come up with, to run down; to overhaul (особл. на морі)догнати когось у н... смотреть
(і) коне́м не дожене́ш. 1. зі сл. тіка́ти, бі́гти і т. ін. Дуже швидко. Біжать літа й конем не доженеш (Легенди..). коне́м не догна́ти. Тікає (фашист) — конем не догнати (О. Гончар). 2. кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає. Сина держать коло неї (вдови), щоб не влизнув, бо знало все село, що його й конем не доженеш (П. Куліш); Він (Балабуха) почував, що й Горацій кудись утік, Аристотеля й конем не доженеш (І. Нечуй-Левицький).... смотреть
догна́ти[догнатие]дожеину, дожеинеш, дожеинеимо, дожеинеите; нак. дожеини, дожеин'іт'
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: догнавшидогнатьДеепричастная форма: догнав
(-жену, женеш) док. (що); крим., мол. Зрозуміти. Леся Герасимчук зізналася, що усі можливі книжки вона прочитала ще в дитинстві, причому, за її ж власними словами, "мало" що в тому догнала" (Книжник, 2001, № 12). БСРЖ, 160; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 282.... смотреть
див. доганяти I.
{догна́тие} дожеину́, дожеине́ш, дожеинеимо́, дожеинеите́; нак. дожеини́, дожеині́т.
【完】 见 доганяти
догна́ти дієслово доконаного виду
сов. от доганяти