Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
МОЖЛИ́ВИЙ (який можна здійснити; який може відбутися, статися), ЕВЕНТУА́ЛЬНИЙ книжн.; МИ́СЛИ́МИЙ (який може бути, відбуватися); ПОТЕНЦІ́ЙНИЙ (який при ... смотреть
-а, -е. Якого можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ.
(вчинок) припустимий, припущенний, допустимий, можливий, узаконений, законний, леґальний; Р. дозволений, не заборонений, санкціонований.
позволительный дозволена річ — предик. позволительная вещь; позволительно
(допустимий, можливий) permissible
дозволе́нний прикметник допустимий; можливий