Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ ро... смотреть
-аю, -аєш, недок., достачити, -чу, -чиш, док., перех., розм. 1) Те саме, що доставляти. 2) Постачати що-небудь, забезпечувати чим-небудь.
несов. - достачати, сов. - достачити (що кому) разг. доставлять, доставить (что кому)
достача́ти дієслово недоконаного виду розм.