Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., РАБІВНИ́К діал., ТАТЬ заст. Не грабіжників з великого шляху, а... смотреть
імен. чол. роду, жив.
див. драпіжник.
див. жорстокий
Дряпі́жник, -ка, -кові, -ку! -ники, -ків
дряпі́жник іменник чоловічого роду, істота
дряпіжник, -а