Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм.,... смотреть
-зку, ч. 1) збірн. Невеликі предмети, речі. 2) збірн., розм. Малі діти. || Живі істоти малого розміру порівняно з іншими однорідними. 3) мн. і збірн. ... смотреть
імен. чол. родузбірн. імен.1. невеликi предмети, речi2. щось незначне, неважливе, нiкчемнемелочь сущ. жен. рода
[dnb'jazok]ч.drobiazg (дрібниця)
【阳】1) 小东西, 小物品, 零星物品; 零钱2) 口 小东西, 小玩意儿(指小孩﹑ 小动物)
1) мелочь; разг. прен. мелочишка (о деньгах) на дріб'язок — (как) на мелкие части [кусочки] 2) (о маленьких живых существах) разг. мелюзга
(- дітей) малеча, ДРІБ; (скла) ЗБ. дріб'язки, дрізки, шматочки, часточки; (щось несуттєве) ДРІБНИЦЯ, як ім. пусте, ід. невелике діло.
Trifle і т.д. (див. дрібниця, дрібнота)
див. гроші; дрібниця
дрі́б'язок іменник чоловічого роду