Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДУЖЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко.Надзвичайно дужий (у 1, 2 знач.).Якийсь дуженний чоловік, немов лещатами, схопив хлопця за руку (із журн.).
-а, -е. Надзвичайно сильний, потужний.
ад'єктив
див. сильний
Дуже́нний, -на, -не
дуже́нний прикметник