ДУХОВНИЙ

-а, -е.1》 Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її.
|| Зв'язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін.
|| розм. Нематеріальний, нетілесний.
2》 Стос. до релігії, церкви, належний їм; прот. світський.
|| Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами.
|| Який є служителем релігійного культу.
|| Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви.
|| у знач. ім. духовні, -них, мн. , розм. Служителі релігійного культу.
Духовна музика — музика релігійного змісту, яка виконується в церквах, костьолах і супроводжує богослужіння.
3》 у знач. ім. духовна, -ної, ж. , заст. Те саме, що духівниця.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ДУХОВНО →← ДУХОВНІСТЬ

Смотреть что такое ДУХОВНИЙ в других словарях:

ДУХОВНИЙ

ДУХО́ВНИЙ (пов'язаний з розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), МОРА́ЛЬНИЙ, ВНУ́ТРІШНІЙ, ДУХО́ВИЙ зах.; ДУШЕ́ВНИЙ, ЧУТТЄ́ВИЙ (стосовний... смотреть

ДУХОВНИЙ

-а, -е. 1) Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. || Зв'язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. || розм. ... смотреть

ДУХОВНИЙ

1) (нематеріальний) spiritual; (внутрішній) inward, innerдуховний світ — inner worldдуховні цінності — cultural wealth2) (церковний) clerical, ecclesia... смотреть

ДУХОВНИЙ

[duhownyj]прикм.duchownyдуховна семінарія — seminarium duchowne

ДУХОВНИЙ

прикм., має ступ. порівн.рел.духовный

ДУХОВНИЙ

1. духовий2. (церков.) див. клір

ДУХОВНИЙ

【形】1) 精神的, 精神上的2) 宗教的; 教会的Духовна особа 教士

ДУХОВНИЙ

(який стосується внутрішнього світу людини) моральний, внутрішній, (щодо психічної діяльності) чуттєвий, душевний.

ДУХОВНИЙ

не світський, церковний, релігійний, клерикальний; б.з. духівний.

ДУХОВНИЙ

духовный; невещественный (нематериальный)

ДУХОВНИЙ

1. duchowy (dotyczący ducha) 2. duchowny

ДУХОВНИЙ

Духо́вний, -на, -не

ДУХОВНИЙ

духо́вний прикметник

ДУХОВНИЙ

სულიერი; სასულიერო

T: 187