Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДЯК (служитель православної церкви найнижчого рангу), ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК, ДЯЧО́К розм. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали (приказка)... смотреть
Дяк, (дружина) дячиха, (дочка) дяківна, (син) дяченко, (внучка) дяченківна, (дитина) дяченя, дяченятко
імен. чол. роду, жив.рел.дьячок
-чка, ч., розм. Те саме, що дяк 1).
Дячо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Дячо́к, -чка́, -чко́ві; дячки́, -чкі́в
дячо́к іменник чоловічого роду, істота розм.
дьячок