ЖУРИТИ

журю, журиш, недок. , перех. 1》 Викликати в кого-небудь тяжкі почуття, невеселий настрій; печалити, засмучувати.
2》 Викликати занепокоєння; хвилювати.
3》 рідко. Указувати кому-небудь на його помилки, вади, неправильні вчинки, висловлювати своє невдоволення з приводу чогось.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЖУРИТИСЯ →← ЖУРБОТА

Смотреть что такое ЖУРИТИ в других словарях:

ЖУРИТИ

ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ... смотреть

ЖУРИТИ

журю, журиш, недок., перех. 1) Викликати в кого-небудь тяжкі почуття, невеселий настрій; печалити, засмучувати. 2) Викликати занепокоєння; хвилювати. ... смотреть

ЖУРИТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: журивши, журячи

ЖУРИТИ

(-рю, -риш) недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт з кимсь. ПСУМС, 25.

ЖУРИТИ

див. дорікати

ЖУРИТИ

засмучувати, смутити, зажурювати, сил. хвилювати.

ЖУРИТИ

сокрушать, печалить, фольк. крушить

ЖУРИТИ

жури́ти дієслово недоконаного виду

ЖУРИТИ

To afflict

ЖУРИТИ

торопи́ть, спеши́ть

ЖУРИТИ СЕ

торопи́ться, спеши́ть

T: 673