Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ ді... смотреть
-чу, -чиш, док. 1) неперех.Почати кричати; загаласувати, залементувати. || Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). 2) перех. і бе... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: закричавшизакричатьДеепричастная форма: закричав
To shout, to cry out, to call out, to hollo; (почати кричати) to begin to cry, to give a shoutпронизливо закричати — to give a frantic shriek, to cry o... смотреть
[zakryczaty]дієсл.zakrzyknąć
Выцьзагалёкацьзагукацькрык
закричать; вскричать (вдруг, возбуждённо); разг. заорать (сердито), завопить (от боли, возмущения и т.п.)
【完】 大声呼喊, 高呼; 喊叫起来, 叫嚷起来
-чу, -чиш krzyknąć, zakrzyczeć ~ від болю krzyknąć z bólu
Закрича́ти, -кричу́, -кричи́ш, -ча́ть
выцьзагалёкацьзагукацькрык
закрича́ти дієслово доконаного виду
выць загалёкаць загукаць крык