Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВ... смотреть
I див. запирати I.II -пру, -преш, док., перех., фам.1) Затягти, завезти дуже далеко. 2) Запхнути, упхнути куди-небудь.
запе́рти 1. зачинити (перев. на замок)(ст): Запри добре двері (Авторка)◊ запе́рло дух → "дух" 2. заарештувати (ст) 3. затамувати (подих): Коли цей чоловік буде проходити стежкою біля них, обов'язково запримітить їхні свіжі сліди в глибокому снігу, там, де вони перетяли стежку. Заперли в собі віддих і ждали (Загачевський)... смотреть
недок. запирати, док. запертиto lock (in, up) (див. замикати)
запе́рти 1 дієслово доконаного виду замкнути запе́рти 2 дієслово доконаного виду затягти далеко; запхнути фам.
Запе́рти, див. запира́ти
1. зачыніць, замкнуць;2. адмовіцца, адрачыся
сов. от запирати I