ЗАПОРОТИ

-орю, -ореш, док.:Запороти носом — упасти обличчям на землю.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЗАПОРОТИСЯ →← ЗАПОРОЗЬКИЙ

Смотреть что такое ЗАПОРОТИ в других словарях:

ЗАПОРОТИ

заора́ти (зари́ти) но́сом, фам. Упасти обличчям куди-небудь, у щось; перекинутися. Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Панч); Так осліп, нещасний (Михайлик), від тої отрути кохання, що й рівчака перед собою не вздрів і так заорав туди носом, аж кров пішла (О. Ільченко); Вийшов з дрюком дід Улас: — Ну, то як тобі у нас? — За коротким цим опросом (запитанням) Аж зарила біда носом (С. Воскрекасенко); Навмання кинувся Петрик до Дашковців. Прожогом вскочив у двері і зарив носом: за кущем порічок переможно скалив зуби Олесь (Є. Куртяк). запоро́ти но́сом. Підвівшись з задньої лави, як завжди, з-між молодиць, щоб іти наперед, він (Проць) чомусь плямисто почервонів, що рідко траплялось, а зустрівшись поглядом з Ловачем, не до добра спіткнувся, мало не запоров носом (В. Бабляк). зуба́ми заора́ти. — Стій! ні з місця! — крикнув той (панич) і шпорнув (шпурнув) першог... смотреть

ЗАПОРОТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: запоровшизапоротьДеепричастная форма: запоров

ЗАПОРОТИ

-орю, -ореш, док.: •• Запороти носом — упасти обличчям на землю.

ЗАПОРОТИ

(-рю, -реш) док. 1. крим., кого. Зарізати людину ножем. БСРЖ, 209; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 361. 2. що; мол. Зіпсувати щось. ПСУМС, 27.

ЗАПОРОТИ

запоро́ти дієслово доконаного виду

ЗАПОРОТИ

Залупцавбць

ЗАПОРОТИ

залупцавбць

ЗАПОРОТИ

залупцавбць

T: 190