Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ д... смотреть
ЗБІЧ, збо́чу, ч., діал. Схил. На горі стоять будівлі, Вікнами на сонці сяють, А до них поміж дубами В’ються збочами стежки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 166). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 445.... смотреть
збочу, ч., діал. Схил.
Збіч:— крутий схил, косогір [12]
збіч іменник чоловічого роду схил діал.