ЗВАЖАТИ

-аю, -аєш, недок. , зважити, зважу, зважиш, док. 1》 неперех. , на когощо і без додатка. Звертати увагу, рахуватися з ким-, чим-небудь.
|| Брати до уваги; враховувати щось.
Зважаючи на ... — враховуючи що-небудь.
2》 перех. Помічати; спостерігати.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЗВАЖАТИСЯ →← ЗВАДЛИВО

Смотреть что такое ЗВАЖАТИ в других словарях:

ЗВАЖАТИ

ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додат... смотреть

ЗВАЖАТИ

несов. - зважати, сов. - зважити (на кого, на що) принимать, принять во внимание (что), учитывать, учесть (что), принимать, принять в расчёт (что); считаться, посчитаться (с кем, с чем); книжн. сообразовываться, сообразоваться (с чем); (только с отрицанием) не обращать, не обратить внимания (на кого, на что), сов. не упустить из виду (что) зважаючи на все — принимая во внимание [учитывая, принимая в расчёт] всё, судя [смотря] по всему зважаючи на обставини — смотря по обстоятельствам не зважаючи на особи — не взирая на лица... смотреть

ЗВАЖАТИ

-аю, -аєш, недок., зважити, зважу, зважиш, док. 1) неперех., на кого – що і без додатка. Звертати увагу, рахуватися з ким-, чим-небудь. || Брати до ув... смотреть

ЗВАЖАТИ

док. зважитиto pay attention (to); to turn one's attention (to); to take notice (of), to consider; to defer, to heed, to take into considerationзважаюч... смотреть

ЗВАЖАТИ

【未】 注意到, 考虑到, 估计到Зважаючи на обставини 要看情况怎样Не зважаючи на особи 不顾情面(地)Ні на що не зважаючи 毫顾顾忌

ЗВАЖАТИ

зважа́ти[зважатие]-айу, -айеиш

ЗВАЖАТИ

(брати до уваги) враховувати, (з чиєюсь думкою) числитися// мати на увазі (на оці).

ЗВАЖАТИ

Зважа́ти, -жа́ю, -жа́єш на кого-що

ЗВАЖАТИ

брати до уваги, враховувати, мати на увазі; (на що) рахуватися з, числитися з.

ЗВАЖАТИ

зважа́ти дієслово недоконаного виду

ЗВАЖАТИ

მხედველობაში მიღება, გათვალისწინება

ЗВАЖАТИ

Ta hensin til

ЗВАЖАТИ

-аю, -аєш zważać, brać pod uwagę

ЗВАЖАТИ

{зважа́тие} -а́йу, -а́йеиш.

T: 166