ЗВИЧАЄВИЙ

-а, -е.Стос. до звичаю.
Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЗВИЧАЙ →← ЗВИЧАЄВІСТЬ

Смотреть что такое ЗВИЧАЄВИЙ в других словарях:

ЗВИЧАЄВИЙ

-а, -е. Стос. до звичаю. •• Звичаєве право — сукупність звичаїв, які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.

ЗВИЧАЄВИЙ

в спол.звичаєве право — юр. common law, customary law

ЗВИЧАЄВИЙ

[zwyczajewyj]прикм.zwyczajowy

ЗВИЧАЄВИЙ

ад'єктив

ЗВИЧАЄВИЙ

Звичає́вий, -ва, -ве

ЗВИЧАЄВИЙ

звичає́вий прикметник

T: 209