Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм.... смотреть
-а, ч. Той, хто призводить до згуби (у 3 знач.), знищує, занапащає кого-, що-небудь.
імен. чол. роду, жив.губитель
згу́бник іменник чоловічого роду, істота
Ruiner, destroyer
згубник, -а
губитель