ЗДИРНИК

-а, ч. , розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь примусом, погрозами, насильством.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЗДИРНИЦТВО →← ЗДИРЛИВИЙ

Смотреть что такое ЗДИРНИК в других словарях:

ЗДИРНИК

ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́Ж... смотреть

ЗДИРНИК

імен. чол. роду, жив.той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильствавымогатель

ЗДИРНИК

-а, ч., розм. Той, хто наполегливо вимагає або домагається чого-небудь примусом, погрозами, насильством.

ЗДИРНИК

[zdymyk]ч.zdzierca

ЗДИРНИК

Swindler, cheat; (вимагач) extortioner, racketeer; shark; (шантажист) blackmailer

ЗДИРНИК

м.; разг.; = здирець, = здирця об(д)ирала; грабитель; вымогатель; стяжатель

ЗДИРНИК

див. скупий; хабарник

ЗДИРНИК

зди́рник іменник чоловічого роду, істота розм.

ЗДИРНИК

Зди́рник, -ка; -ники, -ків

ЗДИРНИК

ДЕРІЙ, горлохват, здирця.

ЗДИРНИК

-а m zdzierca

ЗДИРНИК

здирник, -а

T: 139