Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
НАДБА́ННЯ (те, що хто-небудь здобув, придбав; про явище культури, науки і взагалі духовної сфери — те, що хто-небудь здобув, органічно засвоїв і що неп... смотреть
-тку, ч. 1) Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. || Те, що хто-небудь здобув, придбав якимось чином. 2) Чиє-небудь майно, власн... смотреть
імен. чол. родудостижение сущ. ср. рода¤ нові здобутки у галузі будівництва -- новые достижения в области строительства
здобу́ток[здоубуток]-тку, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў
(досягнення) achievement; (плід, результат) result, product, fruit(s) (pl.); (надбання) acquisition, acquirement
[zdobutok]дієсл.zdobycz
【阳】1) 成就, 成绩, 成果3) 财产, 财富
1) достижение; завоевание; плод (результат какой-н. деятельности) 2) (собственность) достояние
досягнення, успіх, осяг, осягнення; (наслідок праці) набуток, доробок, надбання, р. надбанок.
див. надбання
Здобу́ток, -тку; -бу́тки, -тків
{здоубу́ток} -тку, м. (на) -тку, мн. -ткие, -ткіў.
-тку m zdobycz; dorobek, osiągnięcie
здобу́ток іменник чоловічого роду
Дасягненне
Förtjänst
მიღწევა, მონაპოვარი
здобуток, -тку
дасягненне
дасягненне