ЗЛОДІЙ

-я, ч. 1》 Той, хто вчиняє злодійство.
|| Про звірів, птахів, що крадуть їстівне.
2》 Зрадник, злочинець.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ЗЛОДІЙКА →← ЗЛОГИ

Смотреть что такое ЗЛОДІЙ в других словарях:

ЗЛОДІЙ

Господи, зароди на злодії і на жиди і на тоти, що скачуть через плоти.Просьба, щоб Бог зародив збіжжа, то тоді і злодій, як украде то не пізнати буде, ... смотреть

ЗЛОДІЙ

ГРАБІ́ЖНИК (той, хто займається грабежем; також лайливо), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., РАБІВНИ́К діал., ТАТЬ заст. Не грабіжників з великого шляху, а... смотреть

ЗЛОДІЙ

Викрадач, вікнолаз, вікноплиг, грабіжник, дерій, дерига, дерун, драло, зловмисник, злодієнко, злодійкуватий, злодійчук, злодіюка, злодіяка, злодіячий, ... смотреть

ЗЛОДІЙ

1 (-я) ч. ♦ Багдадський злодій, військ. (курс); жарт.-ірон. Начальник їдальні. Балабін; БСРЖ, 108. Злодій у законі, крим. 1) Злочинець, який живе за законами кримінального (злодійського) світу. Найшикарнішу на зоні ничку я бачив у злодія в законі Сови (О. Червінський, Ничка). БСРЖ, 107; СЖЗ, 47; ЯБМ, 1, 187; 2) Злочинець, який має заслуги в злодійському середовищі. * Образно. Світ стрункий. І я тут ще "в законі" (П. Вольвач, Кров зухвала). СЖЗ, 47; ЯБМ, 1, 187. 2 син. досвідчений: авторитет, академік, вуркаган (уркаган), жиган, пахан, фраєр захарчований. недосвідчений: баклан, рогатий, фазан, фраєр, фрей, шкет. рецидивіст: аристократ, ветеран.... смотреть

ЗЛОДІЙ

зло́дій злодій||апаш, баламут, барахолыцик, берзівник, бухач, вашер, ґанеф, ґітморґенбітер, ґрандяр, доліняж (доліняр), злодійська зараза, касяр, кіндер, кіндрак, кіндрус, клявісаж, махач, паєнчиняр, потоковий бухач, скоковий бухач, смитрач, той, хто стукає на добрий день, чухрай (цюхрай), юсько чухрай (цюхрай), юхтій◊ нотори́чний злодій людина, яка з дитинства схильна до злодійства (ст)||під злодійською звіздою родитися ◊ не той злодій, що вкраде́, а той, що не вмі́є добре схова́ти (Франко)... смотреть

ЗЛОДІЙ

зло́дій[злод'ій]-йа, ор. -йеим, м. (на) -йеів'і/ -йу, мн. злоуд'ійі, -злоуд'ійіўдва злод'ійі

ЗЛОДІЙ

[złodij]ч.złodziejкишеньковий злодій — złodziej kieszonkowy

ЗЛОДІЙ

-я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець.

ЗЛОДІЙ

імен. чол. роду, жив.вор¤ кишеньковий злодiй -- карманный вор

ЗЛОДІЙ

ім (шахрай) stealer; thief; (грабіжник) plunderer; robber; (злодюжка) petty thief; pilferer; sneak-thief • ~-домушник burglar; housebreaker • ~ кишеньковий pickpocket • ~ магазинний shopbreaker; shoplifter... смотреть

ЗЛОДІЙ

Thief; (зломщик) burglar; (кишеньковий) pickpocket; (в крамницях) shoplifter; (дрібний) pilferer; sl. prig

ЗЛОДІЙ

крадій, мед. клептоман; (дрібний) злодюжка, злодійчук, торбохват, хапокниш, курохват; (коней) конокрад; П. злочинець; злодюга, злодіяка.

ЗЛОДІЙ

【阳】 窃贼, 小偷儿Кишеньковий злодій 扒手

ЗЛОДІЙ

{зло́дій} -йа, ор. -йеим, м. (на) -йеіві/ -йу, мн. злоуді́йі, -злоуді́йіў два зло́дійі.

ЗЛОДІЙ

(той, хто краде) крадій, (в громадських справах) розкрадач, зневажл. злодюга.

ЗЛОДІЙ

зло́дій іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири зло́дія

ЗЛОДІЙ

Зло́дій, -дія, -дієві, -дієм, -дію! -ді́ї, -ді́їв

ЗЛОДІЙ

Злодзей

ЗЛОДІЙ

-ія m złodziej; złoczyńca

ЗЛОДІЙ

prowler, robber, stealer

ЗЛОДІЙ

вор; похититель

ЗЛОДІЙ

злодій, -я

ЗЛОДІЙ

злодзей

ЗЛОДІЙ

злодзей

ЗЛОДІЙ

ქურდი

T: 142