Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчару... смотреть
-яюся, -яєшся і рідко зневірюватися, -ююся, -юєшся, недок., зневіритися, -рюся, ришся, док. 1) Втрачати віру в кого-, що-небудь, розчаровуватися в ком... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: зневірявшись, зневіряючись1. втрачати вiру, розчаровуватися2. не користуватися довiр'ям у ког... смотреть
недок. зневірятися, док. зневіритисяto lose faith (belief) (in), to lose confidenceзневірятися в своїх силах — to lose confidence in oneself
несов. - зневірятися, сов. - зневіритися (в кому, в чому) терять, потерять веру, утрачивать, утратить веру (в кого, во что); разочаровываться, разочароваться (в ком, в чём), разуверяться, разувериться (в ком, в чём), извериваться, извериться (в ком, в чём)... смотреть
ЗНЕВІРЮВАТИСЯ розчаровуватися, упадати серцем, падати духом , ставати розчарованим, відчувати розчаровання; (в собі) втрачати ґрунт під ногами; (кому) З. втрачати довір'я у кого.... смотреть
зневіря́тися дієслово недоконаного виду рідко