Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КАБЛУ́ЧКА (кільце з коштовного металу — із золота, срібла тощо, яке надягають на палець руки як прикрасу або символ шлюбу), ОБІДЕ́ЦЬ діал.; ПЕ́РСТЕНЬ (... смотреть
корень - КАБЛУЧ; суффикс - К; окончание - А; Основа слова: КАБЛУЧКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - КАБЛУЧ; ∧ - К; ⏰ - А; Слово Ка... смотреть
імен. жін. родукольцо сущ. ср. родавід слова: каблучокімен. чол. роду
-и, ж. 1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. 2) Те саме, що перстень.
【阴】 环状物(环﹑ 圈﹑ 戒指等)
Каблу́чка, -чки, -чці; -лу́чки, -лу́чок
Ring; (перстень) (finger)ring
каблу́чка іменник жіночого роду
Це перстень
перстень; (шлюбна) обручка.
техн. вица (кольцеобразная)
-и ż obrączka, pierścionek
Ring
Кола
Ring
Ring
кольцо; перстень
ბეჭედი
кола
кола