Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБ... смотреть
БАБОЛЮ́Б, а, ч., зневажл.Те саме, що бабі́й 1.– Я кохаю іншу. – А цілуєш цю?.. Джиґун! Баболюб! (О. Ільченко).
-а, ч., зневажл. Те саме, що бабій 1).
імен. чол. роду, жив.бабник
див. звабник; розпусник
баболю́б іменник чоловічого роду, істота зневажл.
баболюб, -а