Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кн... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.екон.Дієприслівникова форма: каркавши, каркаючикаркатьДеепричастная форма: каркав, каркая
не ка́ркай. Уживається в розмові як застереження від чогось небажаного. — Ой, погосподарює він (пан) лозою по наших спинах. — Не каркай! — Минулось панське царство (М. Стельмах); — Тут усі мокрі, пане поручику, а як наб’ють морду, то ще мокріші будуть. — А ти не каркай (П. Панч).... смотреть
недок. каркати, док. каркнути1) to croak, to caw2) перен. (пророкувати лихе) to croak, to prophesy ill
-аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що крякати 1), 2).
【未】1) (乌鸦) 呱呱叫2) 转 说丧气话, 报凶
див. ганьбити; говорити; кричати; лаяти
(-аю, -аєш) недок.; мол.; зневажл. Говорити. ПСУМС, 31.
несов. - каркати, сов. - каркнути каркать, каркнуть
ка́ркати дієслово недоконаного виду розм.
Крумкаць
крумкаць
крумкаць