Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КНЯЗІ́ВСТВО, а, с.1. іст. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.).– Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (І. Франко);Б... смотреть
-а, с., іст. 1) Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). 2) збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.).
【中】1) 史 公国; 公爵领地2) 【集】 口 公爵们
[kńaziwstwo]с.księstwo
князі́вство[кн'аз’іўство]-ва, м. (на) -в'і
імен. сер. родукняжество
князі́вство іменник середнього роду у найменуваннях країн Князі́вство: Князі́вство Мона́ко
1) ист. княжество, княжение 2) собир. разг. князья
Principality
{кназі́ўство} -ва, м. (на) -ві.
Fyrstedømme
Княства
princedom, principality
-а n księstwo
княства