КНЯЗІВСТВО

-а, с. , іст. 1》 Територія, якою управляв князь (у 1 знач. ).
2》 збірн. , рідко. Князі (у 1, 2 знач. ).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

КНЯЗІВСЬКИЙ →← КНЯЗІВНИН

Смотреть что такое КНЯЗІВСТВО в других словарях:

КНЯЗІВСТВО

КНЯЗІ́ВСТВО, а, с.1. іст. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.).– Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (І. Франко);Б... смотреть

КНЯЗІВСТВО

-а, с., іст. 1) Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). 2) збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.).

КНЯЗІВСТВО

【中】1) 史 公国; 公爵领地2) 【集】 口 公爵们

КНЯЗІВСТВО

[kńaziwstwo]с.księstwo

КНЯЗІВСТВО

князі́вство[кн'аз’іўство]-ва, м. (на) -в'і

КНЯЗІВСТВО

імен. сер. родукняжество

КНЯЗІВСТВО

князі́вство іменник середнього роду у найменуваннях країн Князі́вство: Князі́вство Мона́ко

КНЯЗІВСТВО

1) ист. княжество, княжение 2) собир. разг. князья

КНЯЗІВСТВО

{кназі́ўство} -ва, м. (на) -ві.

КНЯЗІВСТВО

Княства

КНЯЗІВСТВО

princedom, principality

КНЯЗІВСТВО

-а n księstwo

КНЯЗІВСТВО

княства

T: 221