Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КОГУ́ТИК, а, ч., діал.Зменш.-пестл. до ко́гу́т 1.Ой морозе, морозоньку, Добрий чоловіче! Зморозь того когутика, Нехай не кукуріче (П. Чубинський);– Тоб... смотреть
імен. чол. роду, жив.екон.
-а, ч., діал. Зменш.-пестл. до когут 1).
[kohutyk]ч.kogucik
див. вершина; півень
когу́тик іменник чоловічого роду, істота діал.
когутик, -а