Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст.Дієпр. пас. до колективізува́ти.Тракторна колона орала сокільські колективізовані ниви (Д. Бузько);Усі дослідники пов'язую... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізовано, безос. присудк. сл.
[kołektywizowanyj]прикм.kolektywizowany
ад'єктивколлективизированный
колективізо́ваний усуспільнений, об’єднаний у колгоспи.
колективізований усуспільнений, об'єднаний у колгоспи.
физ. коллективизированный (о частицах)
колективізо́ваний дієприкметник
коллективизированный
коллективизированный электрон, обобщённый электрон