Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
КУМА́СЬ, я, ч.Пестл. до кум¹.– Здоров, кумасю мій Кіндрате! (Л. Глібов);[Писар:] Севастян Саватьєвич! (Проводжа їх до порога). Кумасю, гляди ж, не забу... смотреть
імен. чол. роду, жив.мисл.від слова: кумасяімен. жін. роду, жив.мисл.
-я, ч. Пестл. до кум.
див. кум
кума́сь іменник чоловічого роду, істота
= кумасик, = кумець, = кумцьо куманёк
кумась, -я