КІНЧАТИ

-аю, -аєш, недок. , кінчити, -чу, -чиш, док. 1》 перех. і з інфін. Доводити що-небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати.
|| Завершувати навчання де-небудь.
|| з кимчим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з попередньої розмови.
2》 перех. , чим або на чому. Робити що-небудь на закінчення; завершувати чимось. Кінчати промову побажанням.
3》 перех. Припиняти у визначений час роботу, навчання тощо; закінчувати.
4》 перех. , розм. Позбавляти життя, вбивати.
Кінчати вік (життя) — а) доживати останні роки свого життя; б) умирати.
5》 розм. Відчувати оргазм.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

КІНЧАТИСЯ →← КІНЧАСТИЙ

Смотреть что такое КІНЧАТИ в других словарях:

КІНЧАТИ

КІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., КІНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док.1. що і з інфін. Доводити що-небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати.Сими днями кі... смотреть

КІНЧАТИ

ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ ро... смотреть

КІНЧАТИ

-аю, -аєш, недок., кінчити, -чу, -чиш, док. 1) перех. і з інфін. Доводити що-небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати. || Завершувати на... смотреть

КІНЧАТИ

недок. кінчати, док. кінчити1) to finish; to end; to bring to an end; (припиняти) to stop, to terminateкінчати засідання — to riseкінчати роботу — to b... смотреть

КІНЧАТИ

несов. - кінчати, сов. - кінчити кончать, кончить, оканчивать, окончить, заканчивать, закончить; сов. разг. покончить (с кем, с чем) (довести до конца); разг. разделываться, разделаться (с кем, с чем) (освобождаться от кого-н., чего-н.) він недобрим кінчить — он плохо [дурно, скверно] кончит; разг. ему несдобровать... смотреть

КІНЧАТИ

ЗАКІНЧУВАТИ, докінчувати, ви-, довершувати, ід. ставити крапку ; (діла) вершити; (спиняти) класти край; (роботу) шабашити; ЖМ. убивати; п! ФІНШУВАТИ; п.ф. КІНЧАТИСЯ, добігати кінця, і п. ф. від кінчати; (- запас) виходити, вичерпуватися; (- літо) минати; (- спів) ПЕРЕСТАВАТИ; ЖМ. УМИРАТИ.... смотреть

КІНЧАТИ

【完】1) 做完, 结束; 停止, 终止; 清枨2) 毕业3) 以…结束, 结果是, 最终成为Він недобрим кінчить 他结果会糟糕; 口 他没有好结果

КІНЧАТИ

(-аю, -аєш) недок.; мол., жрм. Відчувати оргазм. ти кричиш - од наруги, а вони думають - то від насолоди, а може, й не думають, може, якраз від твого болю вони й кінчають? (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 277; ЯБМ, 1, 456.... смотреть

КІНЧАТИ

кінча́ти / кінчи́ти (життя́) на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).... смотреть

КІНЧАТИ

[kinczaty]дієсл.kończyć

КІНЧАТИ

Кінча́ти, -ча́ю, -ча́єш і кінчи́ти, -нчу́, -нчи́ш, -нча́ть (недокон.)

КІНЧАТИ

Закончыцьканецмэта

КІНЧАТИ

див. закінчувати

КІНЧАТИ

Avslutte, slutte

КІНЧАТИ

кінча́ти дієслово недоконаного виду

КІНЧАТИ

Afslutte, slutte

КІНЧАТИ

Avsluta, sluta

КІНЧАТИ

დასრულება, დამთავრება, გათავება

КІНЧАТИ

закончыцьканецмэта

КІНЧАТИ

закончыць канец мэта

КІНЧАТИ ПИСАТИ

Скінчити писати

КІНЧАТИ ПИСАТИ

Скінчити писати

T: 153