Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (т... смотреть
ЛИЦЕМІ́Р, а, ч.Двоєдушна, нещира людина.Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всереди... смотреть
імен. чол. роду, жив.лицемервід слова: лицеміритидієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: лицеміривши, лицемірячилицемеритьД... смотреть
Облудник, (вона) облудниця, удавач, (вона) удавачка, див. ханджа, святоша
[łycemir]ч.obłudnik
-а, ч. Лицемірна людина.
лукавець, облудник, кн. фарисей, ір. святенник; (удавака) комедіянт, кн. удавальник.
див. брехливий; фарисей
【阳】 伪君子, 伪善者
Hypocrite, dissembler; canter
Лицемі́р, -ра; -мі́ри, -рів
(нещира людина) дворушник, крутій, фарисей.
лицемі́р іменник чоловічого роду, істота
-а m obłudnik, hipokryta; dwulicowiec
dissembler, hypocrisyte
პირმოთნე, თვალთმაქცი
лицемір, -а
лицемер