Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЛІКВІДА́ТОР, а, ч.1. Той, хто бере участь у ліквідації чого-небудь.Він [Елланський] ніколи не належав до його [мистецтва] ліквідаторів і катафалка йому... смотреть
рос. ликвидатор 1. Особа, на яку покладено здійснення ліквідації товариства, організації. Л. зазначається завчасно в установчому документі або назначається судом. Він, як правило, є найманою особою і може бути відкликаний або за рішенням зборів, або за постановою суду. На Л. покладається відповідальність за врегулювання відносин з кредиторами, реалізацію активів товариства, пред'явлення позову боржникам. 2. У страховій справі — особа, що займається питанням встановлення збитків у разі настання страхового випадку, оцінкою відшкодування, дослідженням причин нещасного (страхового) випадку.... смотреть
-а, ч. 1) Прихильник ліквідаторства. 2) Той, хто бере участь у ліквідації чого-небудь. 3) У страхуванні – особа, яка займається питаннями встановлення... смотреть
ліквіда́тор[л'ікв'ідатор]-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Liquidator; розм. (учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС) participant in liquidation of the Chornobyl disaster, liquidator
імен. чол. роду, жив.ликвидатор
[likwidator]ч.likwidator
administrator; bankruptcy commissioner receiver; liquidator; referee; sequestrator.
ім liquidator; (майна неспроможного боржника) receiver; referee
{ліквіда́тор} -ра, м. (на) -рові/-рі, мн. -рие, -ріў.
Ліквіда́тор, -ра; -тори, -рів
ліквіда́тор іменник чоловічого роду, істота
liquidator, terminator
ліквідатор, -а
ликвидатор
Chornobyl disaster liquidator