МАКІВКА

-и, ж. 1》 Квітка маку (у 1 знач. ).
2》 Плід маку; голівка маку (у 1 знач. ).
3》 розм. Те саме, що вершина 1).
|| Верхня частина голови людини.
4》 чого, розм. Те саме, що баня II 1).
5》 розм. Квітка латаття.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

МАКІВКОВИЙ →← МАКІВ

Смотреть что такое МАКІВКА в других словарях:

МАКІВКА

МА́КІВКА, и, ж.1. Квітка маку (у 1 знач.).Подекуди лиснять червоні та білі грядки маківок, пронизаних сонцем (І. Нечуй-Левицький);Витерець подиха Тихо,... смотреть

МАКІВКА

ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (пере... смотреть

МАКІВКА

від ма́ківки до п’ят. 1.Увесь, повністю. Прибігли діти, мокрі від маківок до п’ят, щебечуть (З журналу). 2. зі сл. почервоні́ти, словосп. ста́ти черво́ним і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже. Андрій .. відчув, як кров прилинула йому до обличчя, як він ввесь почервонів від маківки до п’ят, а губи затремтіли й на пальцях рук виступив піт (І. Багряний). по ма́ківку. 1. у чому. У великій мірі, увесь, повністю. Київ немолодий, і вік його по пояс у землі та по маківку у спогадах, — він увесь — у сплаві часів (З газети). 2. чого, жарт. Дуже багато (справ, клопотів, турбот і т. ін.). Роботи в школах, як говориться, по маківку, а вже скоро дзвінок покличе дітей у класи (З журналу). як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т. ін. Міцно, непробудно, дуже добре. Він (Перегуда) наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер); — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах); Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький); Спав, як після маківок (З газети); Переживши наліт, всі .. заснули, як після маку (І. Муратов). як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний).... смотреть

МАКІВКА

-и, ж. 1) Квітка маку (у 1 знач.). 2) Плід маку; голівка маку (у 1 знач.). 3) розм. Те саме, що вершина 1). || Верхня частина голови людини. 4) чого, ... смотреть

МАКІВКА

【阴】1) 罂粟头Як маківка 红得象罂粟花(指年轻人的脸色)2) 口 教堂圆顶Я2) 口 (山﹑ 树等的) 尖, 峰, 顶

МАКІВКА

1) (голівка маку) poppy head2) розм. (верх, верхівка) top, summit; (голови) crown3) розм. (баня) cupola, dome

МАКІВКА

[makiwka]ж.1) makówka, głowa жарт.2) czubek

МАКІВКА

1) маковка, головка мака, маковая головка як мака — (о цветущем человеке) как маков цвет 2) (купол церкви) разг. маковка, луковица 3) (верхушка чего-н.) разг. макушка, разг. маковка... смотреть

МАКІВКА

кобзнув маківкою: Ударив головою. А я як кобзнув його маківкою під щеблї, то певно зломав йому зо два. [ІФ-1905]

МАКІВКА

(у маків) голівка; П. вершок, верхівка, верхів'я, верховина, вершина; (храму) БАНЯ; (голови) щолопок, щолопочок, (гори — ще) р. щовб; пор. ШПИЛЬ.

МАКІВКА

імен. жін. родуплід макумаковка

МАКІВКА

макі́вка голова (м, ср, ст): А як я кобзнув його маківкою попід щеблі, то, певно, зламав йому зо два (Франко)|| = гарбуз

МАКІВКА

-и ż 1. makówka дівчина як ~ dziewczyna jak malina 2. wierzchołek; głowa

МАКІВКА

ма́ківка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ма́ківки

МАКІВКА

див. вершина

МАКІВКА

Ма́ківка, -ки, -вці; -вки, ма́ківок

МАКІВКА

техн. надглавок (на куполе)

МАКІВКА

Карона

МАКІВКА

голова

МАКІВКА

карона

МАКІВКА

карона

МАКІВКА СТЕПАН АДАМОВИЧ

МА́КІВКА Степан Адамович• МАКІВКА Степан Адамович(11.XI 1889, с. Коденець Влодавського пов. Люблін, воєводства, тепер Польща — 25.I 1966, Львів)- укр. ... смотреть

T: 220