Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИ... смотреть
БАТА́ЛІЯ, ї, ж.1. заст. Бій, битва, бойовище.Торік приїздив наш братик з війська та розказував, як він був у баталії (Марко Вовчок);Розвідка донесла, щ... смотреть
-ї, ж. 1) заст. Бій, битва, бойовище. 2) розм., ірон. Сварка, бійка.
імен. жін. родувійськ., розм.баталия
[batalija]ж.batalia
бата́лія (франц. bataille, з італ. battaglia – бій, битва) 1. Бій, битва. 2. Переносно – сварка з суперечками, взаємними докорами.
рос. баталия (фр. bataille — битва) — переносно-надмірна, гучна сварка, надто велика суперечка з взаємними претензіями, докорами.
заст., жарт.battle, fight
баталія; ж. (фр., з іт., бій, битва) 1. Бій, битва. 2. перен. сварка з суперечками, взаємними докорами.
див. бій; бійка
Бата́лія, -лії, -лією; -та́лії, -та́лій
бій, БИТВА, боїще; ЕВ. сварка, суперечка, бійка.
Бій, бійка, сутичка
бата́лія іменник жіночого роду
lat. bataliaбаталия
Batalje
Batalje
Баталия