МОВЛЯТИ

-яю, -яєш, недок. , перех. і без додатка, заст. Мовити.
Мовляють; Мовляли [ми], у знач. вставн. сл. — уживається для вирізнення слів, які належать не тому, хто говорить, а комусь іншому.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

МОВНІСТЬ →← МОВЛЯНИН

Смотреть что такое МОВЛЯТИ в других словарях:

МОВЛЯТИ

ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ ... смотреть

МОВЛЯТИ

МОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що і без прям. дод., заст.Мовити.До часу глек, – мовляв один розумний лях, – До часу, голубе, нам глечик носить воду (П. Г... смотреть

МОВЛЯТИ

-яю, -яєш, недок., перех. і без додатка, заст. Мовити. •• Мовляють ; Мовляли {ми} , у знач. вставн. сл. — уживається для вирізнення слів, які належать... смотреть

МОВЛЯТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: мовлявши, мовляючиговариватьДеепричастная форма: говаривая

МОВЛЯТИ

див. говорити

МОВЛЯТИ

Мовля́ти, -вля́ю, -вля́єш, -вля́є

МОВЛЯТИ

мовля́ти дієслово недоконаного виду рідко

МОВЛЯТИ

ლაპარაკი

T: 247