МІДНИК

-а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

МІДНИТИ →← МІДНИЙ

Смотреть что такое МІДНИК в других словарях:

МІДНИК

МІ́ДНИК, а, ч.Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, дал... смотреть

МІДНИК

-а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.

МІДНИК

імен. чол. роду, жив.медник

МІДНИК

Brazier, coppersmith, tinker

МІДНИК

мі́дник іменник чоловічого роду, істота

МІДНИК

мідник, -а

МІДНИК

медник

T: 180